день за днем
Вірш / Любов
День за днем я думаю про тебе.
І по ночам з`являєшся мені.
А ти хоча б подумала про себе?
Кого ти мучиш у вісні?
День за днем я погляд твій ловлю,
тону й пливу в твоїх очах...
Скажи,у тебе зовсім ні жалю?
Чому ж ти втілюєш у мене страх?
День за днем благаю тихо Бога,
щоб край поклав знущанням тим усім.
Та мабуть,у незворотну я піду дорогу
і поцілую наостанок силует в пітьмі.
Щоб не плакала ти й не тужила.
Я розповім тобі про те,
як без вагань ти в мене ніж встромила,
як без болю знищила мене.
Змогла спалити спокій весь дотла.
Змогла зірвати крила,вбити мої мрії.
Ти так жадала цього—і змогла.
В мені згасли останні надії
