Дивлюсь крізь заплющені очі

Дивлюсь крізь заплющені очі 

Хоч кажуть, що це неможливо 

Що доля насправді мінлива 

А грім тільки там, де гроза.

Крокую бруківкою площі 

Десь тут залиш?лись обійми 

Десь тут ми під сонячним світлом 

Зустрілися — піксель та шовк.

Хоч кажуть, що це неможливо 

Кохати під обстрілів звуки 

І спати лягати в розлуці 

Під серцем ховаючи біль.

А ми крізь заплющені очі 

Уперто в видіннях про площу 

Крізь відстань, табу й перешкоди 

Кохаєм майбутнє своє.