Думки дурня

І знову дорога,

І знову далеко,

І знову тривога,

І знову нелегко.

І знову надія

Живим повернутись,

До серця твого

Своїм пригорнутись.

Сірими туманами — ранок,

Ще раз день побачити і світанок,

Ще раз — захід сонця, щоб згас…

Бережи, Боже, всіх нас.

Хочу ще почути голос твій

У холодній тиші, в пустоті німій.

Вітер розмітає все старе тихо,

За спиною скалить зуби лихо.

Як посмієш — так посмійся,

То недовго буде.

Потім пилом, поміж ділом,

Як туман, розвійся.

Погляд, бачиш, мій ще не згас,

Вірю — прийде правди ще час.

Брешуть в очі, мажуть медом боягузи,

Поза очі ріжуть серце підлабузи.

Вишиванку одягають лиш на свята,

А в душі — гірше пекла чорнота…

                                                2026 рік