фантом дощу...
Вірш / Природатихо!
чуєте?...
тихше...
дощ у вікна б`є,
а хтось то там, за вікном
тяжко диха,
хтось то хмари ніччю п`є.
довгими нігтями
по дахам
нишком
шкребеться,
жалібно стогне
- ...пить...пить...пить... -
кащаві руки
здіймає вище...і вище!
стогнати продовжує,
гучно вить.
крізь вікна
уп`явся поглядом в нас.
долонями скло прогинає
наближається ближче...все ближче!
в розум вселяє паніку,
жас.
...але що це?...
бачите?...
тихше...
у сяянні блискавок
звалився в калюжі.
здійнявся з бруду
у повний зріст -
в прозорих хмарах
постав потужний
тінню над світом... -
химера,
потвора як.
розхитаний вітром
з реготом грому
злітає у хмари,
у небі зник...
чуєте?...
тихше...
шурхіт
пташиних
крил..........