•Хмарочоси•

Шалене прискорення пульсу,

Проте я вже «НАС» не боюся.

ЩаслИва, нехай ілюзорно,

До тебе все чисто, прозоро.

Бо ми - це приємні тортури,

Із нас вже кепкують амури.

В одному з життів перетнемось,

І знов у цей вир повернемось.

Закохана так, що пропала.

Усюди й завжди тебе мало.

І вже не здолати тяжіння-

Твого на мене «ворожіння».

На максимум збуджені нерви, -

Проте в них є цінні резерви,

Так ніжно і гаряче б‘ється

Моє вщент розплавлене серце.

Тебе закликаю: «Продовжуй!»

«Ектрими» без винагороджень,

Скидай страхувальні  троси,

Хай знизу летять хмарочоси…

6.08.2025.

(с) Світланка Минченко

(Цикл віршів «Лоліта»: «Протистояння», «Лоліта», «193», «Ніколи.. Не з ним», “notMine”, «Я- експеримент», «Tatto”, “Соулмейт», «Танець», «Краще».)