Кохай. Сяй. Дій.
Вірш / Психологія і відносиниТи наче електричний ток,
Б`єш наскрізь. Запускаєш серце.
Не можу стримати я той поток..
В душі, коли подивишся- люстерце.
По венах розтікається любов,
Ріка невпинно понесе повз тіло.
Бурлить і закипає моя кров,
Нутро цього жадало та хотіло.
Ти переможеш. Так, чи все одно.
Без бою здамся у палкі обійми.
Ударить в голову твоє вино,
І в скронях зосередиться надійно.
Від поцілунку мозок відлетить,
Та губи тануть, ніби всі вагання..
Як прагну розтягнути нашу мить...
Напитися коханням від кохання...
... Але насправді це- яскравий сон...
А щоб його реальністю зробити -
Півкроку- ми щасливі в унісон,
Навіки вічні жити і любити.