Олександр Жаль 10 Жовтень / Оновлено

Кохай. Сяй. Дій.

Вірш / Психологія і відносини

Ти наче електричний ток,

Б`єш наскрізь. Запускаєш серце.

Не можу стримати я той поток..

В душі, коли подивишся- люстерце.

По венах розтікається любов,

Ріка невпинно понесе повз тіло.

Бурлить і закипає моя кров,

Нутро цього жадало та хотіло.

Ти переможеш. Так, чи все одно.

Без бою здамся у палкі обійми.

Ударить в голову твоє вино,

І в скронях зосередиться надійно.

Від поцілунку мозок відлетить,

Та губи тануть, ніби всі вагання..

Як прагну розтягнути нашу мить...

Напитися коханням від кохання...

... Але насправді це- яскравий сон...

А щоб його реальністю зробити -

Півкроку- ми щасливі в унісон,

Навіки вічні жити і любити.


Дата написання : 25 Березень 2025

18px
Шрифт
Вигляд
Прокручування
A- A+ 18px
Roboto Slab
Open Sans
Noto Serif
PT Sans
1.6
0px
Повільно
A