Кришталь

Кожна жінка окрім
бабиного кришталю
зберігає в шафі
статуетки спідничників —
трофеї зневаги
і невдячної благодійности.
Кожна проходить повз
шафу і прямо як бабця вірить,
що настануть кращі часи:
кришталь поставлять на стіл,
трофеї викинуть у море
і нарешті
засвітить на небі 
українське сонце.
Аж тоді ці бібізяни 
втратять надану їм
нею ж
цінність.
Ніщо не вічне,
але пам`ять покидає
людину найшвидше.
Море — не єдиний спосіб
скинути тягар.
Тепер за багаж
доплачувати не треба
і нема за що 
звітувати на кордоні.
Нумо ніжитися
під власним
Сонцем.