Ломка
Вірш / ЛюбовВесна — пора контрастів й розбіжностей.
Щедро зрошує землю небо травневе.
Я маю безліч залежностей,
Але найважча залежність — від тебе.
В мені різні стани й симптоми,
Багато з них ще не виявлені.
Літакам сняться аеродроми,
А ти щоночі снишся мені.
Це не кохання у звичному розумінні,
Відсутність тебе — для мене ломка.
Це наче навколо поля мінні
І кожен крок — це головоломка.
Невизначений стан і спітнілі руки,
Старі переломи починають нити.
Симптоми загострюються у дні розлуки,
Бо ти для мене, як у броніку плити.
Ти для мене, як турнікет на полі бою —
Рятуєш життя, попри те, що тіло — мішень.
Ти для мене, мов в кишені останні набої,
Що егоїстично лишаєш для себе лишень.
Давно вже запущена ця хвороба,
Й лікування жодного сенсу не має.
Я з тобою навіки, до гроба.
І мене це зовсім не лякає.
30.05.2026