Ми з тих, що тримають хвилю
Проза / СуспільствоОдеський ранок починається з шуму моря, що несе в собі історії тисячі кораблів. Він сповнений відлунням далеких портів і голосами, що стали легендами.
Незалежність тут — як старий човен: міцний, оббитий бурями, але завжди знає шлях додому. Вона не статична земля, а море, що постійно рухається, омиває береги, але ніколи не зникає. Це не просто слово, це звичка дивитися в обличчя бурі, знаючи, що вона не вирок, а лише випробування. Після неї завжди приходить спокій.
Коли місто питає: хто ми? Відповідаємо просто: несемо в собі міць човна, щоб встояти, коли починається шторм; ми з тих, що тримають хвилю, навіть коли світ валиться вниз.
