Світланка Минченко 8 міс / Оновлено

•Монетки•

Вірш / Культура

Я ні за кого більше не борюсь,

І маю одного лиш в серці Бога.

Щоб інколи не плакати, сміюсь!

І це моя найперша ДОПОМОГА!

Мої кордони - це моя стіна,

Завдовжки як китайська, чесне слово.

Свій «ексклюзивний хрест» несе спина

Було так, є, і станеться ізнову.

Твоїх вона не залатає дір,

Допоки ти шукаєш щастя ззовні -

І янгол у тобі живе, і звір,

Ти сам обЕреш, чим кишені повні.

Запакувало дно їх срібний блиск

Від сонця далі, та людського зиску.

У грудях знов натхненний чую тиск,

Щоб пережити днів щасливу низку.

Загадую бажання, тож лети!

І у танку цілуй глибини моря.

А ти долай все й досягай мети!!!

Хай зміцнюється крок твій, дух і воля.

Мій потяг має напрямок один,

Поки мільйон монет лежить у морі..

Я кожен день іду на новий ринг,

Щоб пережити «бум» нових історій.

1.04.2025

A