Мовчимо, бо слова тут зайві...

* * *

(Y.P.)

Мовчимо, бо слова тут зайві,

Лише вітер мотив заграв.

Я охоплена твоїм сяйвом,

Погляд твій - множина заграв...

І мурахи біжать по шкірі,

Ти мені до душі припав.

Ми нагадуєм диких звірів, -

Імпульс. Пристрасть. Любов. Запал.

В небі осінь, година сонна,

Час чаїв, павутиння, айстр.

Твої очі - моя безодня,

Я щомиті тону в них, Майстре,

Я у краще з тобою вірю,

Туга разом не забере.

Твоя усмішка ніжна, щира,

Ти упевнено йдеш вперед,

І життя, мабуть, буде мало

Із тобою, мій смак гріха.

Я ніколи іще не знала,

Що так можна мене кохать.

І торкаючись звуків, клавіш,

Ти витаєш у хмарах десь.

Що тепер по собі зоставиш,

Якщо став моїм зовсім весь.