Мої внутрішні Помпеї
Проза / ІншеМоя воля — це моноліт. Він скреготить мов найлютіша завірюха. Скам`яніла душа, що повторює кожен вигин тіла.
Моя воля — особливий вид неньютонівської рідини, яка завмерла в стані ``твердий`` ще в лютому чотири роки тому. Те, що колись, злившись з буденщиною, текло рідким непомітним шовком, зараз невпинно вдаряється об стінки душі киплячою лавою й одразу кам`яніє.
Моя воля пахне кривавим залізом та склом, утвореним під впливом високих температур.
Моя воля ранить зсередини, нагадуючи про вартість, не дозволяє забути про свою цінність.
Моя воля відгукується в думках космічними вібраціями, які можна лише відчути, але не почути.
Моя воля — мій діамантовий щит, якій не розсиплеться, навіть якщо доведеться стрибнути до найглибшої темряви.
Стрижні Темряви
Текст для марафону ``Зимові ескізи``, Завдання 15
