Наодинці з собою

Буває, найважчими, гіркими днямиХочеться зникнути із цього світу,Лишитись поплакати десь наодинці,Сльозам дати волю, ревти як дитина.Але не дитина давно уже ти,І замість води на очах - на руціЛінії рівні немов під лінійкуІ крапельки крові на килимі