Elizabeth Wisteria 1 років

Підтримка

Вірш / Суспільство

Ти колись ввійдеш в квартируВ якій ти в дитинстві росла,Згадаєш стару оту п’єсу клавіруЯкою колись ти жила.Побачиш на кухні ти маму стареньку,Усміхнену, гарну, колись молоденьку.Згадаєш як плакала ти на колінахПитала: ``За що?!`` І ридала в цих стінах.А мати втішалаЙ тобі промовляла:``Знайдеш своє щастя,Колись – і кохання…Згадаєш слова моїІ ці питання.І зможеш сказати вже безсумнівно,Що всі ті проблеми були, щоб сумлінноВ подальшому ти змогла працюватиЙ нові перешкоди в житті подолати``Спасибі потрібно сказати для мамиЗа те, що підтримала своїми словами.

Дата написання : 09 Червень 2018

A