Світланка Минченко 3 міс / Оновлено

•неІДЕАЛ•

Вірш / Психологія і відносини

Для нього цілий всесвіт - це пригода

Нескорений і вільний, наче птах,

Але він не проходить, він - не мода.

Стійкий невідворотній шах і мат.

Він ідеально підігнав всі стіни,

Зазорів і щілин там геть нема.

Він океан, де плавають дельфіни

І я за це руками обома.

Як сонце ранку, що дахи чіпляє -

На пів секунди, невловимий дим.

Він геть усе про мою душу знає.

Навіть крізь відстань робить світ живим.

Куди б не йшла і що б я не робила-

Наснагою у кожнім дні фонить

І я від нього сенс буття вхопила:

Чекати досить! Дій! Життя лиш мить.

Він все обдумав - розрахунки точні,

У вчинках - промах - не про нього це.

Якщо і ангел - то завжди порочний,

Але у всіх завжди його лице.

Народжує він музику і музу

І в цьому дещо є перфекціонизм,

А я - дельфін десь біля його шлюзу,

Їм дихати - це вже автоматизм.

Сміюся з карми, а вона лютує.

Для неї мій низесенький уклін.

Серце живе і більше не бунтує,

Бо я не ідеальна, як і він.


22.01.2026.