•неІДЕАЛ•
Вірш / Психологія і відносиниДля нього цілий всесвіт - це пригода
Нескорений і вільний, наче птах,
Але він не проходить, він - не мода.
Стійкий невідворотній шах і мат.
Він ідеально підігнав всі стіни,
Зазорів і щілин там геть нема.
Він океан, де плавають дельфіни
І я за це руками обома.
Як сонце ранку, що дахи чіпляє -
На пів секунди, невловимий дим.
Він геть усе про мою душу знає.
Навіть крізь відстань робить світ живим.
Куди б не йшла і що б я не робила-
Наснагою у кожнім дні фонить
І я від нього сенс буття вхопила:
Чекати досить! Дій! Життя лиш мить.
Він все обдумав - розрахунки точні,
У вчинках - промах - не про нього це.
Якщо і ангел - то завжди порочний,
Але у всіх завжди його лице.
Народжує він музику і музу
І в цьому дещо є перфекціонизм,
А я - дельфін десь біля його шлюзу,
Їм дихати - це вже автоматизм.
Сміюся з карми, а вона лютує.
Для неї мій низесенький уклін.
Серце живе і більше не бунтує,
Бо я не ідеальна, як і він.
22.01.2026.