Осіннє

Листя мандрує на моїх кросівках. Вологе і жовте.
Раптово ставши ним, була би кленовою?
Як обирала би перехожих?
А головне: куди би тримала шлях?

Щоранку чекала би вітру,
жила би його поривами,
стала би перелітним листям,
відгуком твоїх кроків вперто б долала страх…

Життя тривало би до морозів,
а потім….
Я вкотре б воскресла
і знову чекала б осінь.