•Після•

Все як міраж, чи дуже давня пісня,

Яку десь пам’ятаєш, але смутно.

Одне питання: чи настане ПІСЛЯ?

Колись для нас? (Та поки те не чутно.)

Роки як мить, все стерто і розмито,

Чи сталося життя насправді з нами?

Як спогади, що сяють оксамитом,

В реальності були не більш, як снами.

А далі все закрутиться бистріше,

Багато чого встигнути ще треба.

Набрати обертів, проте пильніше -

Дивитися вперед, а не у небо.

Відсіяти чужих на перевірці,

Не зрадити своїй душі. Принаймні,

За це тебе погладять по голівці,

А як і ні, пали вогні сигнальні!

Ти сам у себе - головніший гвинтик:

Суддя і вирок, учень десь, і вчитель.

Ти лікар, поціновувач, і критик.

Ти рятівник, пожежник і цілитель.

Твори себе, а потім буде ПІСЛЯ.

Цінуй момент, будь вдячним рідній Ненці.

І навіть хай нова лунає пісня,

Твоя з тобою! У самОму серці!

22.03.2025