Наталія Кавера-Безюк 12 Лютий / Оновлено

Пісок крізь пальці

Вірш / Любов

Пісок крізь пальці і вода в долонях,

І легкий вітер, що не втримати в руці.

Ще розум душу втомлено боронить,

Та крапля суму висихає на щоці.

Чому ваш образ сни не залишає?

Чому про вас всі спогади і мрії?

І пам`ять - гострий ніж, що серце крає,

Про вас співають ночі солов`їні.

За вами сумно плаче літня злива,

Вас кличе завірюха в холоді зими.

І наші зустрічі - то найдорожче диво.

Хай ангел білий огортає вас крильми.

Конем нестримним незворотний час,

Назавжди падають хвилини в прірву.

В останню мить згадаю тільки вас,

Ви стали моїм щастям, а не біллю.

Коли у засвіти піде юнак несмілий,

Що не наважився зробити неможливе,

Лишиться замок, раптом спорожнілий,

І срібні зорі, що від горя потемніли.

18px
Шрифт
Вигляд
Прокручування
A- A+ 18px
Roboto Slab
Open Sans
Noto Serif
PT Sans
1.6
0px
Повільно
A