Пісок крізь пальці
Вірш / Любов
Пісок крізь пальці і вода в долонях,
І легкий вітер, що не втримати в руці.
Ще розум душу втомлено боронить,
Та крапля суму висихає на щоці.
Чому ваш образ сни не залишає?
Чому про вас всі спогади і мрії?
І пам`ять - гострий ніж, що серце крає,
Про вас співають ночі солов`їні.
За вами сумно плаче літня злива,
Вас кличе завірюха в холоді зими.
І наші зустрічі - то найдорожче диво.
Хай ангел білий огортає вас крильми.
Конем нестримним незворотний час,
Назавжди падають хвилини в прірву.
В останню мить згадаю тільки вас,
Ви стали моїм щастям, а не біллю.
Коли у засвіти піде юнак несмілий,
Що не наважився зробити неможливе,
Лишиться замок, раптом спорожнілий,
І срібні зорі, що від горя потемніли.