Самотня зірка
Вірш / Любов
Самотня зірка. Нескінченна ніч.
І дзвони тиші в голові лунають.
Вже не з тобою... Та не в тому річ...
Не я, а зірки про любов благають.
Друкарня, академія, шпиталь.
І в суєті проходить кожен день.
Зрадливий місяць і моя печаль.
Немає спасу від порожніх теревень.
То місяць книгу на вікні залишить,
То зорі граються у водах річки,
А я не хочу щастя, тільки тиші...
І сльози не мої, то плаче свічка.
Тебе не бачу в відблисках вогня,
Не чую голос твій я в піснях вітру.
І в снах мій лицар не пришпорює коня,
І не зникає в коридорі світла.
Ім`ям твоїм не списані рядки,
А в темні ночі я про диво не молю.
Моя самотність - то лише плітки.
Я - вільна, без вагань і без жалю.
Моє безсоння - не за ним журба,
То ангел ненавидить світлі ночі.
То місяць - зрадник і зірок юрба
Все повернути його знову хочуть.
