Плинність
Прокидаються дні в смутному подвір`ї,
Прокрадається осінь тобі вже під сніг
Де печалі — там життя втрачається й приходить знову,
Смерті звук під нічним покровом,
Життя не розпускається саме по собі,
Його розпускає людина,
Мов квітки бутон навесні.