Плинність

Прокидаються дні в смутному подвір`ї,

Прокрадається осінь тобі вже під сніг

Де печалі — там життя втрачається й приходить знову,

Смерті звук під нічним покровом,

Життя не розпускається саме по собі,

Його розпускає людина,

Мов квітки бутон навесні.