Поговоримо про буденність і мою відсутність

Рада знову писати для вас! 

Останні два роки в моєму житті повний хаос, і в спробах наладити буденність, я час від часу зникаю з соцмереж, але, якщо чесно, це не дуже допомагає.

Час йде, як і люди з мого кола спілкування. Я завжди мала багато друзів і знайомих, а коли поступово їх кількість почала зменшуватись відчула різкий дискомфорт і почала активно знайомитись і впускати в своє життя нових людей.

Це була моя спроба перенести фокус з втрат на нові емоції, але тоді я ще не розуміла наскільки різко вирішила вносити корективи у буденність і чи були вони взагалі потрібні.

У висновку, я зрозуміла, що залишатись у власній бульбашці з тими, з ким тобі комфортно і хто лишаються з тобою попри все, навпаки - найкращий вибір з усіх, що я могла зробити.

Я не закрилась від знайомств чи від нових людей, просто не тягну цього в свою будні. Бо вже з двох спроб зрозуміла, що не всі люди - ``мої``, а коли будь-яка людина йде, я попри все, відчуваю біль і часткову провину, тому вирішила, що найкращий вихід - ставитись до цього з розумом і дорослою відстороненістю, щоб вже в третє оминути цю пастку з емоцій і часу.

Попри весь негатив і найближчу зимову сесію, що займає в моєму університеті 3 останні тижні грудня, я вирішила повернутись до вас, мої любі читачі. 

Маю надію моє невелике одкровення нікого сильно не тригернуло, бо я для цього старалась не виписувати деталей, але скажу, що окрім цього був і позитивний досвід, яким я теж готова з вами поділитись. Я постарюсь найближчим часом дописати всі роботи, які планувала ще восени. І так - вас чекають нові фільми і серіали, а також книги з моїми коментарями. Якщо вам цікаво - лишайтесь зі мною. Я думала над авторськими творами, але наразі голова забита справами і купами думок, а отже витягти звідти хоча б пару ідей досить важко, тому поки нічого анонсувати не буду.

Рада знову повернутись сюди, до зустрічі в нових постах)