de hnat 11 Серпень

посивів.

Вірш / Психологія і відносини

я посивів із тобою, скоріше без тебе,

десь там зорі сіяють, немов зграя левів,

мені сумно, скітаюсь без діла, без неба,

я відчув, як без тебе, тобто без неба.

що це тут комом стоїть вздовж судини?

де я вхопив той кусок дермантину?

як загубивсь у чужих серпантинах?

звідки вважав, що дорога єдина?

дякую, тепер тут без причини

гуляю вздовж болю, знайома рутина,

нетреба шукати собі веселі причини,

як не блукав, дорога єдина!

ai.

ai.

18px
Шрифт
Вигляд
Прокручування
A- A+ 18px
Roboto Slab
Open Sans
Noto Serif
PT Sans
1.6
0px
Повільно
A