посивів.
Вірш / Психологія і відносиния посивів із тобою, скоріше без тебе,
десь там зорі сіяють, немов зграя левів,
мені сумно, скітаюсь без діла, без неба,
я відчув, як без тебе, тобто без неба.
що це тут комом стоїть вздовж судини?
де я вхопив той кусок дермантину?
як загубивсь у чужих серпантинах?
звідки вважав, що дорога єдина?
дякую, тепер тут без причини
гуляю вздовж болю, знайома рутина,
нетреба шукати собі веселі причини,
як не блукав, дорога єдина!

ai.