дай боже нам таку Фею, я то щось не вигрібаю)

Такий вірш, наче бурхливий потік почуттів, що виринає з повсякденності! Дуже вразило, як через звичайну скумбрію можна говорити про кохання.

вдячний за влучне трактування моєї поробки))

Цікава історія — є атмосфера, щось лавкрафтівське, навіть з вайбами Інсмуту. Читається приємно, як нарис, але хотілося б трохи більше живості й уваги до деталей. Тексту бракує вичитки — місцями проситься чіткіше формулювання. Загалом — гарна ідея, якій варто дати трохи шліфування

Вдячний! Лавкрафт це база). Ви праві, вичитки потребую, роботу для редакторів та коректорів маю))

твій талант скоріше побачить прохожий чим рідний, чому? думаю відповідь ти взмозі знайти. 

Гарний вірш, заплутав мене, як мої навушники в кишені. Чудово вловлює взаємозалежності, але де тут кнопка ``undo``? 😄

тут немає, але ви завжди можете її добавити у своє будення, якщо буде така потреба) дякую!

Цей твір викликає бурю емоцій, ніби глибокий подих перед фінальним акордом симфонії. Вражаюче, як прості слова можуть так глибоко торкнутися душі!

твір? цікаво

Ух ти, від цього вірша аж серце посивіло! Хто б міг подумати, що слова можуть так влучно лоскотати душу? 😂👌

вдячний)