Про те, чи варто озиратись у минуле. Причини спові

Про те, чи варто озиратись у минуле. Причини сповільнення і припинення ходу подій у історії. Шлях до успіху.

Коли гра закінчується, і король і пішка
Падають у одну коробку
(італійська приказка)

Спілкуючись зі своїми знайомими, друзями, чи просто людьми, яких зустрічаю іноді, спостерігаю за тим, що багато з них здатні зупинятись на одній події, чи певному результаті, що відбувається зараз, чи вже минув і про нього б вже потрібно було забути. Кажуть, така наша психіка і з цим нічого нам не вдіяти. Ні! Це най ганебніша помилка усього людства. Повірте мені. Забудьте про ці слова і ніколи не говоріть того, що така наша психіка і ми здатні підкорятись їй. Кожному з нас під силу робити те, чого ми хочемо і до чого ми йдемо, навіть якщо нам доводиться отримувати поразки. А результати лиш показують те, чого ми досягли в даний момент, але це не є кінцем. Все ще можна змінити, лиш потрібно зібрати свої сили і вперто іти вперед. Коли перед вами є ціль – йдіть до неї! Байдуже, що станеться сьогодні, байдуже що станеться завтра чи трохи пізніше. Головне те, щоб результат був отриманим і ви могли гордитись ним. Ніщо так легко не дістанеться кожному з нас окрім сиру у мишоловці. Але і для цього, щоб з’їсти цей сир, потрібно ретельно продумати, як його звідти витягнути, не отримавши при цьому болісного удару механізму.
«Всі перемоги починаються з перемоги над самим собою» (Л. Леонов). Навіть, якщо ваша довга і тяжка праця впала чи зазнала страшної тріщини, ніколи не зупиняйтесь, поправте усе так як було і продовжуйте. Згодом ваша праця винагородиться. Згідно з найпопулярнішої версії про Львівський оперний театр, який вважається одним з найкрасивіших у світі, архітектор покінчив своє життя самогубством, побачивши, що після побудови його мрії, театр отримав великої тріщини. Ми не можемо засудити його поступок, але якщо б життя Зігмунда Горголевського не обірвалось так швидко, я впевнений був би в тому, що світ побачив би ще не одну прекрасну будівлю, яка б милувала око усіх сучасних архітекторів.
Та й зрештою, коли б у Стіва Джобса опустились руки після вигнання із компанії Apple, мабуть сьогодні ми не бачили існуючих фірм Pixar, Apple і багато із нас не користувалися б Macintosh. А після його смерті всі його компанії просто зупинили свою діяльність. Так, праця Стіва стала винагородою для кожного і це є прикладом для всіх, чому не можна зупинятись. Що б ви робили коли б в один момент зникла вся продукція Apple? Мабуть деяких з вас вдарило розчарування. Та й уявіть собі, який це удар для ринку. Нема якісної продукції і нема хорошого доходу. А ще найгірше – світ зупинився. В один прекрасний момент все, що йшло вперто на високому рівні – все зупинилось. В історії ми б побачили новий період – світовий період застою. Тому все, що нам залишає слід, все ми повинні відіслати у далекий шлях минулого. Є причина для того, аби ми усе відіслали в цей довгий шлях пройденого. І ця причина є основною у цьому житті. Навіть якщо б вам здавалось, що причини не існує – вона таки є! Просто знайдіть її, перегляньте всю ситуацію сьогодення і ви знайдете те, що шукали дуже довго.
Світ побудований як годинник. І ми в цьому годиннику відіграємо роль стрілки. Все що відбувається між нами у цьому не справедливому світі, все створює хід подій як і в самому світі так і в його історії. Кожна наша дія, кожен крок, кожне слово - все є поштовхом для створення цього ходу. З початку нашого народження основний хід годинника пішов і його не зупинити. Ми починаємо рости. Спочатку батьки вносять велику працю у нас, а згодом і ми починаємо вносити щось своє у майбутнє, про яке скоро всі забудуть. Тому, як я вже сказав, не варто зупинятись на минулому. Дивіться вперед. Все, що нас заставляє озирнутись назад, заставляє зупинити, або ж сповільнити хід подальших подій. Це рівносильне тому, коли б ми зупинили час у період виверження вулкану на якесь селище. Лава розливається повсюди і ми там досі стоїмо, бачимо цю жахливу картину і гірко ридаємо, відчуваючи страх і біль у серці. Навіщо мучити себе? Відпустіть це! Живіть далі! Життя на цьому не зупинилось. Якщо ви вижили – вам потрібно продовжувати працювати і показати всім що ви найсильніші, і саме ви зможете дати результат.
Як не дивно, але більшість суїцидів відбувається саме із-за простої причини, яку насправді можна вирішити. Нема безвихідних ситуацій. Єдина безвихідна ситуація – смерть. Ніхто від неї ще не втік і ніколи не зможе втекти. І не вірте релігії, що настане вічне життя! Завжди знайдеться той шлях, який буде правильним для кожного, і байдуже скільки ви його шукали. Пам’ятайте, головне ж результат і те, що ми не опустили рук. Навіщо вбивати себе через події? Так, це найлегший спосіб вирішити проблему, забути про все і не відчувати нічого, але постає питання, чи там, на небі ви нічого не відчуватимете, якщо таки існує потойбічний світ. Назад шляху нема, тому варто подумати ще раз перед тим як попрощатись зі всіма.
Задумайтесь! За всю свою історію армія Іраку ні разу не здалась духом, хоч і програші у війні були. Але все ж, більшість з родин військових і самі військові могли зупинитись на одному і з думкою «нехай вже буде так» головне жити, але в мирному часі. Але як бачимо, цього ніхто не робив. Для них не було причиною зупинятись на теперішньому і минулому. Кожен діє з метою розвитку майбутнього. Кожна смерть це шлях до перемоги. Нехай важкий шлях, але як бачимо сьогодні, Ірак відомий своєю могутністю і є прикладом того, як потрібно стояти на своєму.
1. Не зупиняйтесь. У вас померли родичі чи близькі вам люди. Сумно, але це не є причиною для того щоб ви самі зупинились на цьому і говорили «життя втрачене і немає більше сенсу». Ви ще живі? Живіть далі. Якщо потойбічний світ існує, то ці люди пишатимуться тим, що ви продовжуєте радіти життю і творите майбутнє для кожного з нас. Уявляєте яке розчарування для них було б бачити вас знесиленими тут, знаючи що до того ви зробили багато корисного у розвиток людства. Чи яким розчаруванням стало б те, що ви себе убили і пішли до них. Розчарування не в тому, що вони вас не люблять, а в тому, що тут ви могли щось зробити, а зараз ви нічого не зможете, навіть якщо дуже захочете.
2. Зробіть крок вперед. Кожна проблема, яка виникає у цьому світі, не являється причиною для того щоб ми зупинялись. Кожен наш крок є новим кроком у майбутнє, і байдуже яким він є – великим чи малим. Головне те, що таки він є. Оскільки навіть найменший крок є кращим, ніж ви б стояли на одному місці. Тому не зупиняйтесь, решту зробить час.
3. Вірте в себе. Ніколи не втрачайте віри. Віра в себе є мабуть найосновнішою для кожного. Мені неодноразово доводилось спілкуватись з протестантами. І на питання «В кого ви вірите?» вони неодноразово отримували відповідь – «В себе!» Чому? Вірте в Бога. Чекайте і він прийде до нас і буде нам спасіння. Нас врятують від всього і ми будемо жити вічно. Цікаво і заманливо це для тих, хто любить побити байдики. З цих слів можна дійти консенсусу, що ми можемо лежати на дивані, їсти, спати, і просто вірити. Але якщо результату ніякого не буде, перше що за довгий період може спасти на думку – це те, що ви не той, кого Великий любить і ви будете розчаровані. Саме і тому я агностицист! Агностицист не по релігії - а по переконанню. Я не відрікаю можливості надзвичайного, але мені мало доказів того, що таки щось існує.
Тому саме віра в себе є заміною всього і всіх друзів, які б могли сказати вам добрі слова. Якщо ви вірите – ви зможете! Гірше, якщо ви сумніваєтесь у собі. Забудьте про сумніви! Складіть план подальших своїх дій і впевнено слідуйте за ним. Вас ніхто не підтримує? Збудьте про всіх. Викиньте телефон, видаліть сторінки з соціальних мереж і дійте самі так, як вам потрібно. Більшість «друзів» як правило появляються лише тоді, коли ви чогось вже досягнете. І кожен з них захоче чимось допомогти, але допомоги вже не буде потрібно. Не надійтесь на чиюсь допомогу, вчасно ви її не отримаєте.
4. Будьте незалежними. Якщо вам важко сприймати певні речі – звільніть себе від них. Станьте дивитись на все незалежно, як маленька країна, яка не залежить ні від кого. Будьте вільними від всього і все набуде іншого характеру, такого, якого б ви хотіли побачити. Все що може вас зупинити - це релігія, страх, принципи, сімейні правила (виховання, одруження, тощо…), комплекси, соціальний і моральний стани, фінансовий рівень, і ще довжезний список іншого, що може стати на заваді. Тому не варто звертати на це особливу увагу, незалежність приведе до успіху.
«Будьте заняті. Це найдешевші ліки на землі — і одне із найефективніших» (Дейл Карнегі). Якщо ви кожного дня будете шукати те, що потрібно зробити, вирішувати справи, тощо… то вже ніщо не зможе вас зупинити. Ніщо не зможе вас озирнутись назад чи зупинитись, кинувши у прірву свої досягнення. Ви готові іти вперед і ви готові досягти найвищого результату. І ви його досягнете неодмінно. Коли мені погано, я займаюсь музикою або подорожую кудись. Це найкращі ліки для мене і після маленької перерви я продовжую працювати і пробувати здобути чогось нового.
5. Страх! Це мабуть єдине почуття, яке нас ніколи не покидає. Що б ми не робили, все призводить до такого дивного почуття. Тому старайтесь чітко виконувати свої вимоги і думаю, що це почуття буде приходити до вас значно рідше ніж зазвичай. Страх це сукупність слабкості, або як кажуть в народі, невпевненості та неуцтва. Все що ви робите, робиться свідомо вами і тому впевненість повинна бути на висоті. І головне - ніколи не жалійте про зроблене, оскільки навіть якщо вся праця була неправильною. Тепер ви знаєте, як потрібно йти далі, і це приведе вас до бажаного вами результату. Пам’ятайте, що результат залежить від вас і ніхто його окрім вас не зможе змінити!
Отож з цього можна зробити висновок, що проблеми, які нас оточують у русі механізму, не повинні впливати на розвиток нашого суспільства. Механізм повинен працювати і зупинятись, озираючись назад, не потрібно, сповільнюючи хід подій і весь хід розвитку. Всі перелічені причини зверху (а це далеко не всі) можуть спричинити сповільненню або ж припиненню ходу подій. Кожен випадок може бути виключенням з того, що було описане, оскільки у кожній ситуації є свої нюанси. Але хід завжди повинен бути! Якщо нема ходу – суспільство зазнає поразки, зміни свого рівня розвитку і втрати того, що можна досягнути сьогодні. Ніколи не зупиняйтесь! Робіть крок у перед! Вірте в себе! І будьте незалежними! Щоб вас не заставило озирнутись назад – чи то смерть близьких, чи особисті проблеми, чи ряд перелічених речей, все, все повинне забутись нами і відправитись у далеку дорогу. Якщо ви це зробили – ваша нога скоро опиниться на Олімпі і ви гордитиметесь собою. І нехай плачуть і заздрять ті, хто не міг зробити цього так як ви!