сповідь фотографки

грає гірка правда: я є все ще контрольована,
бо всі відзняті кадри стають скоханою вадою,
фотографка-незграба з об’єктивом-головою,
що запрацює з кожною з зів’ялих діафрагм.

з сердець на пропуск світла я поставлю найдешевше
і виберу з колекції найкрасивішу витівку:
як кожен раз вдавати, що спалахую уперше
під глибиною бачення самітника без витримки.

без витримки до правди, до відсутності повторів,
з терпимістю до всіх своїх джерел моєї паніки,
наскільки були сонячні мої тяжкі пригоди,
побачу на останніх безпросвітних фотографіях.

я попри все старалася, мені не буде соромно,
бо ти — найгірший з кожного, хто був моєю зброєю,
з тобою було холодно, коли просилось боляче,
я після тебе мрію стати вічно безконтрольною.

21.04.2024