Справедливість
Всі кажуть, що справедливості не існує,
Отже, даремно я б`юсь об зачинені двері.
Без неї мій біль ніщо не врятує,
Бо моє серце бореться на смертній арені.
Я поклала на неї своє життя —
Виявляється, було даремно мені це робити.
Хочу пройти довгий шлях,
Щоб почути їх невпинне виття
І більше себе з жалю не морити.
Ці нелюди знищили мій теплий дім,
Знищили світло, що вело мене за собою.
Роки зупинились, залишивши мене молодим.
Кричав чоловік на чужині, помиравши з ганьбою.
Зараз вітер загоює мої думки, безмежно тривожні у пастці обману.
З минулим завжди я буду в кайданах пітьми,
Справедливість тримаючи на тихому дні океану.