Справедливість

Всі кажуть, що справедливості не існує,

Отже, даремно я б`юсь об зачинені двері.

Без неї мій біль ніщо не врятує,

Бо моє серце бореться на смертній арені.

Я поклала на неї своє життя —

Виявляється, було даремно мені це робити.

Хочу пройти довгий шлях,

Щоб почути їх невпинне виття

І більше себе з жалю не морити.

Ці нелюди знищили мій теплий дім,

Знищили світло, що вело мене за собою.

Роки зупинились, залишивши мене молодим.

Кричав чоловік на чужині, помиравши з ганьбою.

Зараз вітер загоює мої думки, безмежно тривожні у пастці обману.

З минулим завжди я буду в кайданах пітьми,

Справедливість тримаючи на тихому дні океану.