Світ
Вірш /Світ розчиняється в світлі
Я, одчинивши очі,
Краю густе повітря.
Світ прочиняє вікна,
Я, відчуваючи холод,
Знов відкидаю спомин.
Світ не знає спокою,
Я, скрипучи думками,
Правди, шукаю правди –
І знову розводжу руками.
Світ гуркоче у двері,
Я, зрозумівши тільки,
Що серцем лиш можна відчути
Світ. Та від розуму стає гірко.
Я, одчинивши очі,
Краю густе повітря.
Світ прочиняє вікна,
Я, відчуваючи холод,
Знов відкидаю спомин.
Світ не знає спокою,
Я, скрипучи думками,
Правди, шукаю правди –
І знову розводжу руками.
Світ гуркоче у двері,
Я, зрозумівши тільки,
Що серцем лиш можна відчути
Світ. Та від розуму стає гірко.