Світ
Вірш /Світ розчиняється в світлі
Я, одчинивши очі,
Краю густе повітря.
Світ прочиняє вікна,
Я, відчуваючи холод,
Знов відкидаю спомин.
Світ не знає спокою,
Я, скрипучи думками,
Правди, шукаю правди –
І знову розводжу руками.
Світ гуркоче у двері,
Я, зрозумівши тільки,
Що серцем лиш можна відчути
Світ. Та від розуму стає гірко.
