Закрадається.

Вірш / Суспільство

Закрадається.
Потрохи закрадається
у серце й розум
Сумнів.
Залишається.
Потрохи залишається і
повністю зливається
З душею.
Навіщо?
Навіщо ходимо, костуром
Відбиваючи бруківку?
Цураємось,
цураємось самих себе,
зацькованих навіки.

A