Закрадається.

Вірш / Суспільство
Закрадається.
Потрохи закрадається
у серце й розум
Сумнів.
Залишається.
Потрохи залишається і
повністю зливається
З душею.
Навіщо?
Навіщо ходимо, костуром
Відбиваючи бруківку?
Цураємось,
цураємось самих себе,
зацькованих навіки.
18px
Шрифт
Вигляд
Прокручування
A- A+ 18px
Roboto Slab
Open Sans
Noto Serif
PT Sans
1.6
0px
Повільно
A