Там де все ще війна

Вірш / Культура

У містах, де нині війна,

Де стогнуть гармати,

Наче й людей нема —

Та життя не сховати.

Де люди стомлені, глухі

До болю, бруду й пилу,

Гудуть ракетами нулі,

А десь — дуріють з жиру.

Нема доріг — лиш танків слід

І щебінь, що лишився,

І я побаченого від,

На дно, мов, опустився.

Не чую сміху — тільки біль,

Похмурі всюди лиця,

І смертю тягне звідусіль —

Отруєна криниця.

Невже тобі, моя земля,

Уже не жити в мирі?

Засіють бомбами поля —

Виють Дніпровськи хвилі.

І бачачи своїх людей

У болю та стражданні,

Я вирвав серце із грудей,

Застигши у мовчанні.

Ізюм        28.04.2026 р.

A