«Тато»

Вірш / Психологія і відносини

У когось батько не вернувся,

А в когось- вже давно нема.

А мій спокійно спить у теплім домі,

Й забув,що десь росте його дитя.

Я часто бачу діток поруч з татом,

Які живуть прекрасні,світлі дні.

А мій татусь-забув про мене…

Забув,що мав колись сімʼю…

Тебе і «татом» важко називати-

Бо ти не бачив як зростали ми.

На маму все залишив без вагання,

Але колись  казав їй те люблю.

Я бачу як вона втомилася,

Їй Бог цю долю нелегку приніс.

В очах її сумних,плаксивих 

Я ледь помітила сльозу.

І мрія з того часу лиш одна лишилась-

Щоб знов цвіла й раділа мати.

Я все зроблю моя рідненька,

Щоб більше ти не знала слово плакать.

Дата написання : 24 Листопад 2025

A