ТІНЬ МИНУЛОГО

ТІНЬ МИНУЛОГО

(рондель)

Минуло все, а тінь не відстає,

Немов від вишні у моїм саду.

Старе, як лист, злітає на біду,

Паде на землю і чужим стає.

Цей спогад снів заснути не дає

І я його уже не відкладу.

Минуло все, а тінь не відстає,

Немов від вишні у моїм саду.

Я час віддам, той, що бере своє,

Що вічно був зі мною на ходу,

І щастя, що загублене, знайду,

Та тільки ось проблема знову є:

Минуло все, а тінь не відстає.

Мирослав Манюк

11.08.2025