Троянди

Красиве сонце... пелюстки троянди

Прям на асфальті, Квіти навсібіч

Це краще ніж твоє обличчя в місячному сяйві

Мені здається... тиха зимня ніч...

Чужі обличчя бродять по узбіччу

Я сам іду, кругом сніги-сніги

Й ні на хвилину в мене не виходить

Прибрати образ твій з моєї голови.

Ти—та лілея, що в парку, у рясці

Посеред світу темного—краса

Ота краса, що мов у давній казці

Посеред світу темного зросла 

І тут нема причини думати, гадати,

Чому розбитий я, чому усе болить,

Бо як боротись, душу віддавати,

То складно і себе не загубить.