...в тумані (в окупації)

і падає хмара туманом
​на вулиці майже пусті,
​у місто у згубне й захланне,
​що кисне в осінній сльоті.
​
​сновидами там перехожі
​зсутулені та мовчазні.
​і кожен на привида схожий,
​байдужий до світу у дні.
​
​їм душі в кишені запхані.
​затулені очі на світ.
​слухняні, лялькові, рахманні -
​за тінями тіні услід.
​
​крокують в сльоту неквапливо
​в помешкання (до домовин).
​замки відчиняють щасливі
​у злидні холодних хатів.
​
​та косяться з-поміж портьєри
​на вулиці в прорізь вікон...
​а там - з потойбіччя кур`єри
​немов гробарі з похорон.
​
​і з галками круки та ґави
​від нечисті як поштарі...
​в гіллі, на дахах мов на лавах
​в тумані сидять упирі............