Вогники наших мрій...

***

Вогники наших мрій
злітають паперовими ліхтариками в небо.
Ти ще деякий час тримаєш їх відображення у зіницях,
ніби й справді вже звикла випускати вогонь з очей.

Світло надійде тверезою прозорістю ранку –
твій корабель знайдуть на мілині дерев,
і те, що було словом, – тепер просякнуте вологою близькістю роси…

Моїм мріям легше розтіктися папером,
ніж повільно вмирати в мені…