ВОРОЖІННЯ

це любові синиця тріпоче в гніздечку зізнання —

квітко — нам вересневе з подовжених поглядів сонце

мовби компас — дивами аж вихриться путь у подяку

мов оселя обжита — душа із дарів золотіших

ніж листочок в`юнкий що летить — за твоїм сяйвом — квітко —

на долонях калюж ворожити —

куди найчистіша

із пірїнок прошитих судьбою тебе поцілує