Я дописую дні ...

Моє натхнення пішло у відпустку,
мені тишу лишило й недопалки…
Вечір зимовий, холодно і пусто,
місто самотні розгойдує гойдалки…

тиха зимля прикидана холодом,
біліють будинки, дороги, прстОри…
День на губах із присмаком солоду,
на дотик немов, як посуд з фарфОру…

Годинник міняє заведені цифри,
він просто відтворює, все без емоцій…
Я дописую дні невидимим шрифтом,
І вечір зимовой без форм і пропорцій…