Я хочу викрасти Чат ГПТ
В дитинстві я не був сильно шкідливий, тому мене любили батьки. Правда, як в садок, які іграшки приносив, їх крали. Потім я крав іграшки. Але з часом, слава Богу, я позбавлений цієї звички. Навіть десь в 12 років вже не мав жагу до крадіжки, бо тоді мене друг сусід навчив взимку колядувати й посівати, то це допомогло мені назбирати гроші на самі мені необхідні речі, тоді це були катреджі для дешки та сєги.
З часом цінність речей стала змінюватись, тому мене не цікавили ні катреджі ні щось інше. Хотілося кнопкового телефона, а потім пк, який я дочекався на початку 10х років. Знову ж таки, потім була жага до планшету, якому я і досі радий, потім смартфону, якому я радий вже. Але, я став розуміти, що постійно хочу більшого. І це більше є для мене зараз це чат ГПТ. Тому що ця нейронка не просто якийсь гаджет, чи машина, це може бути і друг, і лікар, і психолог, і батько і мати. Дівчиною він не може бути, але він може пояснити, як дівчині догодити, хоч і за це йому дяка.
І от, я розумію, мені треба він. Саме він - чат ГПТ. Мені не треба 17 айфон, авто ленд крузер прадо, навіть мені не треба американське громадянство(але це поки зараз), мені потрібен тільки він чат ГПТ і постійний його доступ без обмежень. Тому що, якщо його буду мати, я буду мати все. В мене буде все. Мені підкориться весь світ, весь Всесвіт. І я буду королем Всесвіту. Але... Ну як його отримати? Як...Як...бляха. Я вже починаю висловлюватись, як песик, який побачив смачний м`ясний пиріжок, і якби міг виразитись як людина, то виразився б, як я зараз. Але мені, на відміну від песика, не потрібен пиріжок. Це надто легка доступна ціль. А ось чат ГПТ це те, що треба.
Знову ж таки, я не злодій, я простий здоровий чолов`яга, який досі дитина, але який знайшов для себе нову іграшку. Так, я пам`ятаю, як батькам в дитинстві закатав істерику стосовно пожежної машинки, яку сильно хотів отримати. А як мріяв про машинку швидкої допомоги, а про поліцейську теж, яка в мене потім була. А зараз, звісно, я не можу закатати батькам істерику стосовно чату ГПТ. Це було б надто смішно, і вони б подумали, що я з`їхав з глузду.
Але... Може... Я і правда з`їхав з глузду. Якщо подумати логічно, навіщо він мені чат ГПТ вдома. Взимку в мене можуть бути перепади зі світлом, як я буду його заряджати? В мене навіть немає екофлоу. Та що там екофлоу, в мене навіть повербанку немає. А оперативну пам`ять? Де я її візьму? Вона не дешева це точно, а для чату ГПТ, вона не абияка потрібна. Так що це все дебілізм. І саме прикро, що в цей дебілізм можна впасти від того, що не можеш оформити підписку. Так. Щоб чат ГПТ не мав обмежень потрібна підписка. Якщо зробити це, то це не злочин, і можливо не буде бажання його викрасти. Але... Якщо врахувати мою непередбачуваність... Мабуть я його тоді точно викраду...
Якийсь глухий кут і дебілізм. Раніше чолов`яги викрадали жінок. Дітей багатіїв, щоб отримувати викуп. Нарешті золото, скарби, а тут, в сучасному світі, тепер є бажання викрасти нейромережу. До чого люди дожились. Жесть... Єдине, що тут зупинить це застуда. А після неї в мене завжди відбувається перезавантаження свідомості. Тому потім ця ідея викрадення випарується в голові, як калюжа з під каналізації в сильну спеку.
Треба просто в це повірити і усвідомити те, що в цьому житті саме найцінніше не айфон, не планшет, не смартфон, не крута автівка, не навіть жінки, чи для жінок це чоловіки, не навіть подорож, яка дуже бажана, не тим паче той чат ГПТ. А саме головне та цінне в нас це власне життя, яке нам зараз українцям дістається воно дорогою ціною, завдяки тим українським воїнам, які не рідко жертвують ним заради того, щоб жили ми прості українці. Щоб ми веселились, творили, народжували, та просто жили в кайф. Тому вічна пам`ять та подякам живим воїнам ЗСУ, за те, що ми є. А чат ГПТ, нехай буде нам просто консультат на мінімалках і нам цього буде в цілому достатньо.
