Я під колір осені...
Вірш / Інше***
Я під колір осені:
з тремтячим волоссям,
принишклим серцем,
поглядом, тривожнішим за самоту дощу…
Щось лишилось?
Солоні безглузді опади,
терпкість приречених мрій,
трохи вологого повітря, загнаного до легень…
Я тепер, як ця ошаліла осіння муха,
б’юсь об палючий промінь твого існування –
ти мені світишся.
