Ірина Вірна 14 Серпень

Я звикаю...

Вірш / Психологія і відносини

Я звикаю думати про тебе.

Я звикаю чути голос твій.

Я звикаю і, здається, вже не треба

Ні бажань, ні моїх диких мрій.

Я звикаю лиш тебе чекати,

Я звикаю пам`ятать тебе.

Я звикаю так тебе кохати,

Що сварю сама себе за це.

Я звикаю. І для мене це - страждання.

Я звикаю. І це мука неземна.

Я звикаю до твого незнання

Моїх думок, ніжності й тепла.

1997 р. ©Ірина Вірна

ілюстрацію згенеровано ШІ

ілюстрацію згенеровано ШІ

Дата написання : 14 Серпень 1997

18px
Шрифт
Вигляд
Прокручування
A- A+ 18px
Roboto Slab
Open Sans
Noto Serif
PT Sans
1.6
0px
Повільно
A