Записки божевільного

У мене невиліковна хвороба, 

Я не можу дихати, не можу ходити,

Спроба за спробую, за нею ще спроба,

Я вже давно звик так жити.

Пігулки вже не допомагають,

Лікарі кажуть, що я безнадійний,

По стінах лавою стікаю,

Більше не відчуваю, більше не мрію.

Крок за кроком, біль за біллю,

Я йду і падаю, я намагаюсь,

Я лікарям більше не вірю,

Я до останнього тримаюсь. 

Повільно в темряві зникаю,

За дверима на мене чекає кат,

Ким вчора був, я вже не знаю,

Назавжди в стінах цих палат.