Дарія Шойко 20 Травень

Записки божевільного

Вірш / Інше

У мене невиліковна хвороба, 

Я не можу дихати, не можу ходити,

Спроба за спробую, за нею ще спроба,

Я вже давно звик так жити.

Пігулки вже не допомагають,

Лікарі кажуть, що я безнадійний,

По стінах лавою стікаю,

Більше не відчуваю, більше не мрію.

Крок за кроком, біль за біллю,

Я йду і падаю, я намагаюсь,

Я лікарям більше не вірю,

Я до останнього тримаюсь. 

Повільно в темряві зникаю,

За дверима на мене чекає кат,

Ким вчора був, я вже не знаю,

Назавжди в стінах цих палат. 

Дата написання : 03 Грудень 2025

18px
Шрифт
Вигляд
Прокручування
A- A+ 18px
Roboto Slab
Open Sans
Noto Serif
PT Sans
1.6
0px
Повільно
A