Це мій перший вірш, котрий я викладаю на ANews. Він був написаний десь близько опівночі. Дякую Богу за моменти натхнення!
Це голос, що розчиняється між зламаними крилами й дощем, де ім’я стирається, а замість нього лишається прагнення стати вільним подихом серед чужого світу.
Це любов, що не лікує, а п’янить. Вона не дає спокою — тільки спрагу відчуттів, які неможливо зупинити.
Двоє людей створюють власний всесвіт серед уламків байдужого світу, де серце живе лише ритмом кохання.
Створи власний профіль аби бачити більше контенту та публікувати власні роботи.