(Надії й розчарування) 
 1) Думки мої проносяться рікою,
Душа моя вже стала їжаком, 

І мчать невтомною жагою, 

Мої ``лелеки``, там ось — за вікном.

2) Чому душа захована у клітку?
І грати мої кам`яні... 

Я перестріну того свідка, 

Що бачив ``сокола`` вже у труні.

16.01.2025

Не бійся інтуїції власного серця, ти народжений не для того, щоб просто померти. 
Аврора Акснес