Роман Назарець 03 Грудень

Cтежки

Вірш / Психологія і відносини
Змінився стан усіх думок.
І я не той, і все не так.
Боюсь зробити знову крок.
Дай, Боже, милий мені знак.

Сира земля від моїх сліз.
Камінням сум здавив кадик.
Я бачу бруд увесь наскрізь,
Але до нього, нажаль, звик.

Сиділи поряд ми колись,
Здавалось поряд назавжди.
Але як стежки розбрелись,
Одна сюди, друга – туди.

Так важко жити з тягарем,
Та я ношу його в собі.
У серце він стальним ножем,
Як і мені, припав тобі.



???? ????????? ??????: 24 2011
18px
Шрифт
Вигляд
Прокручування
A- A+ 18px
Roboto Slab
Open Sans
Noto Serif
PT Sans
1.6
0px
Повільно
A